11 клас Бертольд Брехт

Вітаю! Знаю,що канікули,тому рекомендую такі уроки:

1. Зарядка- спортклуб  "Спальня".
2. Похід у кафе "Кухня".
3. Водні процедури-басейн "Ванна".
4. Відвідування спасалона "Біля дзеркала".
5. Робочий кабінет "На дивані".
6. Зустріч з подругами у кафе-барі "Вайбер".
7. Вечеря з родиною в ресторані "Біля телевізора".😉

І все ж таки ви переглядаєте:

Прочитати  драму "Матінка Кураж і її діти"

До вивчення п'єси «МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ»

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО...усно

• 1. Яке враження справила на вас ця п'єса?
• 2. Пригадайте, що ви знаєте з уроків історії про Тридцятилітню війну. З якою метою Брехт у ХХ ст. звернувся до подій, що відбулися в XVII столітті?
• 3. Прочитайте першу репліку фельдфебеля про війну. Чому він дійшов висновку, що «без війни порядку нема»? Чи здивували вас такі його міркування?
• 4. Яке враження справила на вас перша зустріч із матінкою Кураж?
• 5. Як вона пояснює походження свого прізвиська? Поясніть лексичне значення слова «кураж».
• 6. Що на початку п'єси читач дізнається про дітей матінки Кураж? Якими чеснотами вони наділені?
• 7. Як ви розумієте такі слова фельдфебеля?

Хоче війною жити,

Мусить їй щось сплатити.

• 8. Як головну героїню характеризує епізод торгівлі з кухарем (2-й епізод)? Чому, на ваш погляд, їй не спало на думку подарувати кухареві каплуна, аби той нагодував її сина?
• звинувачувати матінку Кураж? Аргументуйте відповідь.
• 11. Як сприйняли мир матінка Кураж, священник і кухар? Чим вони керувались у своєму ставленні до миру?
• 12. Пригадайте, кому з персонажів належать такі слова: «...Чесноти вже не оплачуються, оплачуються лише вади, такий уже світ, хоч мусив би іншим бути!». Чому цей персонаж зробив такий висновок? Чи згодні ви з ним?
• 13. Яку роль у розумінні ідеї п'єси відіграє 11-й епізод?
• 14. Чи можна вчинок Катрін вважати героїчним? Обґрунтуйте свою думку.
• 15. Чи згодні ви з тим, що в образі Катрін автор змалював антипода матінки Кураж? Аргументуйте відповідь.
• 16. Чи є серед вчинків матінки Кураж ті, які свідчать про її людяність?
• 17. Поміркуйте, чому Брехт не зобразив прозріння матінки Кураж.
• 18. Які почуття у вас викликали події, описані в 11-му епізоді?
• 19. Наведіть приклади використання прийому відчуження в п'єсі.
• 20. Розкрийте сенс фіналу твору.
• 21. Поясніть, яку роль у п'єсі виконують зонги.
• 22. Чи можна вважати, що брехтівські ремарки перед кожною дією мають характер точної історичної довідки? Навіщо, на вашу думку, Брехт подає такі розлогі ремарки?
• 23. Розгляньте фрагмент афіші до спектаклю за п'єсою «Матінка Кураж та її діти». Що, на ваш погляд, хотів увиразнити художник?

Фрагмент афіші до постановки п'єси в мистецькому коледжі при Державному університеті штату Іллінойс (США)

У творчій майстерні письменника

ПРО П'ЄСУ «МАТІНКА КУРАЖ ТА ЇЇ ДІТИ»

«Матінка Кураж та її діти» (1939) написана напередодні війни. Письменник бачив, відчував, як невпинно і невблаганно насувається катастрофа. Автор задумав свою п'єсу як своєрідне попередження, пересторогу перед Другою світовою війною.

Сцена зі спектаклю в літньому театрі «Делакорт» (Нью-Йорк, режисер Дж. Вулф, у головній ролі — оскароносна акторка Меріл Стріп, 2006)

У творі немає згадки про нацизм чи Гітлера. Йдеться про Тридцятилітню війну — ту, що у XVII сторіччі охопила майже всю Європу, спустошила Німеччину, наполовину винищивши її населення, обернувши на пустелю, згарище колись квітучі міста й села. І шляхами цієї страхітливої війни їздить фургоном зі своїми дітьми від різних батьків спритна, моторна, язиката, цинічна, але й по-своєму людяна маркітантка1 — матінка Кураж. Вона не має ілюзій щодо справжніх цілей цієї війни, розуміє, що імператор і королі, полководці й навіть фельдфебелі піклуються не про істину, віру чи справедливість, а про загарбання чужих земель, привласнення чужого багатства. Вона й собі хоче погріти руки коло розпаленої ними пожежі. Але той, хто надто близько підходить до вогню, ризикує згоріти, принаймні обпектися.

1 Маркітант — у XVIII—XIX століттях дрібний торговець, який супроводжує армію.

Вир війни затягує хитромудру маркітантку. Спочатку вербувальники забирають її сина Ейліфа, і він гине, страчений своїми ж, бо не втямив, що грабунок, який є «подвигом» у ході воєнних дій, стає злочином після замирення. Гине й менший син Кураж — Швейцеркас, якого вона влаштувала на безпечну посаду полкового скарбника і який, захоплений у полон католиками, не зметикував, що не слід ховати від них довіреної йому каси. Загинула й німа Катрін: пожалівши маленьких дітей з міста Галле, на яке хочуть зненацька напасти німецькі солдати, вона почала бити в барабан, щоб попередити про небезпеку. Матінка Кураж залишається сама. І все ж таки знов тягнеться із своїм фургоном за полком, що вирушив у черговий похід...

Інколи Брехту закидали, що він не зобразив процесу прозріння своєї героїні. Брехт пояснював це так: «Завдання автора п’єси полягало не в тому, щоб примусити в кінці прозріти матінку Кураж — хоч вона дещо вже бачить у середині п’єси, наприкінці епізоду 6-го, а потім знов втрачає зір, — авторові потрібно було, щоб бачив глядач».

Ренато Гуттузо Матінка Кураж (1952)

Це досить нетрадиційний, незвичний — особливо для драматурга — підхід до свого предмета. Але незвичним був і сам предмет. Письменник мав на меті викрити не стільки несправедливу, загарбницьку, імперіалістичну війну як таку, скільки зв'язок із нею простої, «маленької» людини. Пильно придивляючись до еволюції, якої зазнала нацистська Німеччина за шість років гітлерівського панування, Брехт розумів, що німецький обиватель піде на майбутню війну не лише засліплений гучними демагогічними гаслами про «батьківщину», «расу», «силу», «велич», а й сподіваннями на власний дрібний, егоїстичний зиск. Так чи інакше він мав рацію: у Німеччині знайшлося чимало людей, які, незважаючи на всі трагічні уроки історії, йшли за фашистами аж до їхнього ганебного кінця — одурені, а в чомусь і прозрілі, йшли вони без віри, без надії, мов заворожені. З цього погляду постать матінки Кураж надзвичайно типова. Вона у певному розумінні — геніальне передбачення. Напередодні війни чи не найнаочніше можна було застерегти людей через аналогію з якоюсь давноминулою війною. Тому Брехт і вдався тут до війни Тридцятилітньої, але не показав її як щось певне, історично, конкретно дане, а лиш як привід, як щось метафоричне. Цим він наголошує, що має на увазі саме сучасність, навіть майбутнє.

Брехт показує, як війна не щадить нікого. Вона забирає дітей матінки Кураж, кожен з яких наділений певними чеснотами і фактично іде з життя через ці чесноти. Так, Ейліф гине з надмірної хоробрості, від нестримної жадоби до подвигів (певна річ, подвигів, як він їх розуміє). Швейцеркаса вбиває наївна чесність. А Катрін — доброта. Та й сама матінка Кураж залишається невлаштована, бо й вона, незважаючи на всю свою спритність, весь свій цинізм, не дуже пасує до порядків і звичаїв цієї війни. Вона, скажімо, не може покинути Катрін і піти з кухарем. А от такі, як кухар, не пропадають саме тому, що здатні не зважати ні на кого і ні на що, крім самих себе. Отже, Брехт немовби приводить нас до висновку про нелюдяність суспільства, у якому процвітають такі спритні циніки, як кухар. Водночас наголошує і на тому, що війна не щадить особистостей, наділених кращими чеснотами.

За статтею Дмитра Затонського «Реалізм Бертольта Брехта»

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Спектаклі за творами Брехта багаторазово ставилися на українській сцені. Вони йшли і йдуть у театрах Києва, Харкова, Чернігова, Івано-Франківська, Рівного, Одеси, Ужгорода та багатьох інших міст. Однією із виконавиць ролі Кураж свого часу була народна артистка України, Герой України Ада Роговцева.

Твори Брехта українською мовою перекладали Володимир Митрофанов, Юрій Лісняк, Василь Стус, Марк Зісман, Віктор Коптілов та інші. Стус присвятив творчості поета глибокі літературно-критичні статті «Гнівний поет доби» і «Про п'єсу Б. Брехта “Життя Галілея”».

З 2008 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за ініціативи відомого дослідника творчості Брехта, професора Олександра Чиркова, діє «Брехт-Центр», на базі якого проходять різноманітні наукові заходи, присвячені великому німецькому письменникові.

Сцена з п'єси «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта у постановці Чернігівського молодіжного театру

• Пригадайте, який епізод п'єси ілюструє ця світлина.

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

Нетерплячий поет Брехт написав перші вірші і п'єси третього тисячоліття.

Ліон Фейхтвангер, німецький письменник

Анна Фірлінг ніби уособлює ту частину німецького народу, яка, мріючи про ситість і добробут, забула, що життєві блага не можна добувати будь-якими засобами, що бажання прожити безбідно війною так чи інакше обертається крахом...

Шлях Анни Фірлінг — це постійна капітуляція перед війною. Вона капітулює вже тоді, коли обирає собі за ремесло маркітантство, коли заради власної вигоди відмовляється від сина, коли віддає перевагу ситому шлункові, а не безпеці жителів міста Галле. Свою філософію капітулянта матінка Кураж відверто, що межує із самовикриттям, сформулює в «Пісні про велику капітуляцію»... Кураж мовчки крокує услід за війною, бо війна годує її. Кураж воліє краще закрити очі на антилюдяність війни. Тому-то її останні слова: «Я мушу торгувати далі» і «Ей, візьміть мене з собою!» — звернені до солдатів, що виходять з міста, лунають як похоронний дзвін по материнству і гуманізму й одночасно як звинувачення духові комерції і цинізму, що вбиває людину в людині. Через те образ Анни Фірлінг дає змогу в поодинокому побачити загальне, у незвичайності долі матері-маркітантки — буденний вияв грабіжницьких воєн, здатних розкладати цілі народи, перетворюючи їх у співучасників злочинів, які здійснюють фашисти.

Олександр Чирков, український літературознавець

Велика п'єса Брехта, написана 1939-го (в унісон Другій світовій), дихає й тепер передчуттям реальних бід. У діалогах, монологах, зонгах — психологія й фізіологія війни...

Справедливий антифашистський пафос брехтівської п'єси цю матінку в різних спектаклях часто олюднював. І на сценах світу виникали полки страдниць, що тягнули свої фургони й заливалися слізьми, всупереч теорії «епічного театру». Навіть Брехт свого часу зіщулився, заперечив, став наполягати, що в цьому образі він підкреслює «риси меркантильного характеру», а не тему «батьківщина-мати кличе».

Об'ємність брехтівського персонажа (це вже, мабуть, оцінка й нинішнього часу) проявляє в ньому риси страшні, сатанинські. Жінка-антихрист, наживаючись на крові, прирікає на загибель дітей чужих і своїх, до останньої монети торгуючись, торгуючись...

Мабуть, це один із найбільш «віроломних» образів світової культури. Образ повзучого зла, буденного пекла. Це персонаж, чий фургон прокладає проклятий маршрут, бо це дорога, яка веде до мотлоху. До вселенської катастрофи.

Олег Вергеліс, український театральний критик

Літературні нотатки подорожнього

Ансамбль унікальних театральних декорацій, які використовувалися під час постановки п'єси в Берліні в 1941 році можна побачити в музеї «Брехт-Вайгель-Хаус» у німецькому місті Букові (https://bit.ly/2YW9gZA). Раніше тут була літня резиденція письменника та його дружини Гелени Вайгель. Серед усіх експонатів особливу увагу привертає легендарний фургон, з яким Гелена Вайгель у ролі матінки Кураж 405 разів мандрувала дорогами своєї героїні на багатьох сценах Європи.

Фургон Матінки Кураж (з експозиції музею «Брехт-Вайгель-Хаус»)

А в Берліні продовжує діяти театр «Берлінський ансамбль», спектаклі якого і нині користуються великим успіхом. Як і в часи Брехта, його символом є зображена на театральній завісі голубка миру Пабло Пікассо. Ви можете ознайомитися з репертуаром театру на його офіційному сайті за адресою: http://www.berliner-ensemble.de.

Підсумовуємо вивчене (письмово)

• 1. Поясніть, у чому полягає новаторство Брехта-драматурга.
• 2. Установіть відповідність між іменами персонажів та їхніми репліками:

А Матінка Кураж

Б Священник

В Ейліф

Г Кухар

1 — Мир знову став мені кісткою в горлі. Треба знищити людство вогнем і мечем, бо воно грішне з пелюшок.

2 — Хто в біду попадає, закон відкидає, правда?

3 — Оце така вона, війна! Добра годувальниця!

4 — Тут винні ті, хто розв'язував війну, хто вивертає назовні найгидкіше, що є в людях.

• 3. Розкрийте алегоричний сенс історії, розказаної Брехтом.
• 4. На конкретних прикладах розкрийте проблематику твору. Висловте особисте ставлення до порушених проблем, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.
• 5. Поясніть, чому твір Брехта називають «п’єсою-передчуттям», «п’єсою-попередженням».
• 6. Підсумуйте, які ознаки епічного театру ви помітили в п'єсі «Матінка Кураж та її діти».
• 7. Розкажіть, яке враження особисто на вас справив образ матінки Кураж.
• 8. Доведіть, що «Матінка Кураж та її діти» — це історична хроніка.
• 10. У чому полягає актуальність цього твору для сучасних українців?
• 11. Якби у вас була можливість поставити фрагмент із спектаклю, який епізод ви вибрали б? Чому? Підготуйте поради акторам і декораторам.
• 12. Розгляньте підсумковий плакат1 до теми. Які особливості творчості Брехта і його п'єси «Матінка Кураж та її діти» він увиразнює?

• 13. Створіть плакат, кроссенс, буклет, хмару слів (на вибір) до теми «Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти”» або запропонуйте свій варіант афіші до спектаклю за п'єсою Брехта.

1 У плакаті використано світлину сцени з спектаклю «Кураж» (Київський академічний театр юного глядача на Липках, режисер — Олексій Скляренко)

Ваші відповіді записуються і передаються на Vіber  або електронку: soroka-t-tamara@ukr.net