1. «Кілька днів він не смів до неї навіть торкатися -
тільки дивився. Коли ж урешті не витримував, то віддирав з куточка малюсінький
шматочок, а тоді відкушував звідти манюсіньку крихточку – аби тільки відчути цей
чудесний солодкий смак…»
2. «Якось рано –вранці з високих фабричних димарів
засоталися тоненькі смужечки білого диму! Мешканці міста зупинялися і дивилися
на них. «Що це таке? – гукали вони. – Там хтось розпалив вогонь!..»
3. «Ви тільки уявіть, що тепер буде! Цілісінький світ
почне шукати Золоті квитки! Усі купуватимуть батончики «Вонка», сподіваючись
знайти там квиточок! Він продасть шоколадок більше, ніж будь – коли! Яка ж то
буде радість знайти квиток!»
4. «Але дорослі знали ще одну штуку, а саме: надія, хоч і
малесенька, та все ж була. Вона просто
мусила бути. Цей батончик мав такі самі шанси мати в собі Золотий квиток, як і
будь – яка інша цукерка»
5. «Уранці щасливого дня яскраво сяяло сонечко, однак земля й
досі була вкрита снігом і стояв лютий холод… Перед брамою фабрики «Вонка» зібрався величезний натовп…
Юрба галасувала і штовхалася, а поліцаї, зчепивши руки, намагалися відтиснути
її від брами.»
6. «Чарлі Бакет опинився в довжелезному коридорі, що
безкінечно тягнувся хтозна – куди. Коридор був такий широкий, що легко проїхав
би автомобіль. Стіни були блідо – рожеві, а освітлення – м’яке й затишне…»
7. «Нещасного хлопчиська
затягувало далі й далі – до отвору однієї з тих велетенських труб, що звисали в річку.
Врешті він геть зник з очей, його протягло
під поверхнею й потужно
засмоктало в трубу. Усі на березі річки затамували дух, видивляючись, де він
вигулькне.»
Упізнай героя:
8. «Він міг відчути запах шоколаду єдиний раз на рік, на
свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші, і коли наставав
знаменний день, ( йому) з самісінького ранку дарували невеличку шоколадну
плиточку»
9. «На знімку був дев’ятирічний хлопець, такий тілистий,
ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровенні
обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими
смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ»
10. « А знаменитість стояла у кріслі у вітальні, шалено
махаючи рукою з Золотим квитком, наче зупиняла таксі. Щось усім говорила дуже
швидко і дуже голосно, та нелегко було зрозуміти її слова, бо водночас вона так
само шалено жувала жуйку»
11. «Дев’ятирічний хлопець сидів перед величезним
телевізором, не зводячи очей з екрана, й дивився фільм, у якому одна зграя
бандитів розстрілювала з автоматів іншу»
12. «Вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами й
страшенно лементувала.»Вводьте пароль і будемо навчатися.
Немає коментарів:
Дописати коментар