11 клас

В усі часи людина прагнула знайти своє місце в навколишньому світі, здобути гармонію з природою, осягнути сенс свого буття .. Всі ми, люди, – дуже різні… Маємо різні звички, зовнішність, уподобання… Але є дещо таке, що єднає усіх нас, – те що робить нас людьми! Ці «вічні» проблеми довгі роки хвилювали і відомого американського письменника Е. Хемінгуея. Результатом його моральних шукань стала повість «Старий і море», - книга, яку назвуть вершиною творчості Хемінгуея. Написана на основі реальних фактів. Одним із прототипів повісті став рибалка Григоріо Фуентес, який жив у присілку Кохімара, на Кубі. Він зловив великого марліна, але не зміг захистити від морських хижаків, тому плакав, як дитина, від втрати і образи.

Хемінгуей мріяв написати про це великий художній твір. Задум носив у собі 16 років. 1 вересня 1952 року у журналі «Лайф» була надрукована повість. За 48 годин продалося 5 млн 318 тис екземплярів. Це був справжній успіх!

Григоріо Фуентес став живою легендою. Можливо тому доля подарувала йому 104 роки життя. Помер він у 2002 році.

«Мені ніколи не доводилося вибирати героїв, скоріше герої вибирали мене. Я захоплювався людьми сильними, які підкоряють собі обставини», - писав Хемінгуей. У 1954 році письменнику було присуджено Нобелівську премію з літератури.

Повість стала улюбленим твором кубинських рибалок, які на власні кошти встановили пам’ятник Хемінгуею.

Прочитати повість Хемінгуея "Старий і море"

«Герой Сантьяго мені подобається більше за інших персонажів», - так говорив Хемінгуей. Сантьяго говорить про себе: «Я – незвичайний старий».

-         З’ясуємо, в чому унікальність цього героя?

-         Чому, на вашу думку, Хемінгуей робить головним героєм стару людину?

-         Прочитайте портрет рибалки.

«Старий був кощавий, виснажений, потилицю його поорали глибокі зморшки, на обличчі потемніли коричневі плями, що з’явилися від сонячного проміння, відбитого тропічним морем. Долоні старого були посічені глибокими поперечними рубцями від плетеної жилки, якою він тягнув з води велику рибу. Та жоден з тих рубців не був свіжий – усі старі, як борозни на пересохлій  землі.

Геть усе в нього було старе, крім очей, а вони мали колір моря і блищали весело й непереможно.

То були дивовижні плечі – і досі ще могутні, хоч які й старі, - і шия також іще міцна…»   Фінал епізоду звучить як гімн мужності людини, її волі і силі.

-         На вашу думку, старий рибалка – переможений чи переможець?

Висновок

         В образі рибалки письменник показав непереможний дух людини, яка здатна протистояти зовнішнім, більш сильнішим ніж він обставинам. Старий – це втілення найвищої духовної мудрості, істини життя, що проявляється в любові до всього оточуючого.

          У фіналі повісті герой спить. Але йому, як і раніше, сниться Африка, леви, (старий не полює на них уві сні, а тільки з любов’ю спостерігає за їхніми іграми і абсолютно щасливий). А значить, що в глибині душі він ще молодший і попереду буде ранок завтрашнього дня, загадковий і таємничий, як завжди. Це і є його прижиттєвий рай, набуття нового з’єднання з природою.

         А ще старому обіцяне майбутнє життя: його досвід, його любов, всі його мили перейдуть в його учня – хлопчика Маноліно, заради любові якого варто було бути «незвичайним старим», здатним навіть на диво. Значить, є сенс жити, значить «людина вистоїть».

Принцип «айсбергу» в повісті-притчі Е.Хемінгуея «Старий і море»

         Повість не тільки про старого і хлопчика, але про людину і людство. Повість розкриває основи людського існування.

1.     Внутрішня перемога над собою героя повісті.

2.     Перемога над своїм страхом.

3.     Перемога над безсиллям навіть тоді, коли все видається втраченим.

4.     Перемога над тими, хто вважав Сантьяго невдахою.

5.     «Безглуздо втрачати надію, - думав старий, - безглуздо й, мабуть, гріх». (Надія вмирає останньою).

6.     Доля людини серед стихії. (Постійний ризик).

7.     Людина і світ (Сантьяго оточують море, небо, риби, зірки). Взаємозв’язок.

8.     Людина не переможна, бо вона здатна вистояти і подолати всі перешкоди.

9.     Самотність старого (родини немає). Чужий серед своїх, серед людей.

10.  Є хлопчик, який  буде продовжувати його справу (тому фінал оптимістичний). Надія на майбутнє.

11.   У «життєвому морі» кожна людина має свою мету («рибу»), проте на неї чатують вороги та перешкоди («акули»).

12.  Герой-одинак перемагає (І один в полі воїн).

13.   Батьки намагаються віддалити хлопчика від старого вчителя-друга. Відчуженість і роз’єднання людей є норма.

14. Гармонія з природою – у боротьбі переможець і переможений досягають своєрідної  гармонії.

15.  Море і риба Сантьяго ближчі ніж людське суспільство.

16.    Море – непереборна сила природи, це сама вічність і утлий човник на тлі безмежного моря – це піщинка (людське життя із вічністю – це є миттєвість).

17.    Віра в людину – «Людину можна знищити, а здолати не можна».

18.   Знання передаються із покоління в покоління.

Айсберг на те й айсберг – що його неможливо побачити увесь. Кожен може відшукати в повісті-притчі щось своє.

Плекайте у собі найкращі риси і прагніть досконалості.

Бажаю вам у боротьбі з життєвими стихіями завжди бути гідними переможцями, як старий Сантьяго із повісті Е. Хемінгуея. Будьте оптимістами і борцями! Успіхів вам і віри у свої сили! І нехай ці маленькі сувеніри будуть доброю згадкою про наш урок і нагадуванням, що ніколи не можна опускати руки, а наполегливо йти до перемог, не втрачати віри у свої сили не заплямувати високого звання Людина!

Домашнє завдання (Одне на вибір)

Твір-роздум

1.     За що я можу подякувати Хемінгуею?

2.     Чи важко бути переможцем?

3.     У чому сила людини?

4.     «Послання молодому поколінню» (Які цінні роздуми про життя і людину письменник адресував молоді)