Людина— маленька часточка Всесвіту. Всіма її діями і помислами керує жага пізнання світу. Але одним достатньо знати, де можна знайти більше їжі, щоб існувати. А інші прагнуть постійного вдосконалення своїх можливостей у пізнанні всеосяжної істини, бо, як писав український поет М.Вороний:
Душа бажає скинуть пута.
Що в їх здавен вона закута,
Бажає ширшого простору —
Схопитись і злетіти вгору,
Життя брудне, життя нікчемне
Забути і пізнать надземне.
Все неосяжне — охопити,
Незрозуміле — зрозуміти!
Тож поставим собі за мету "охопити неосяжне" та "зрозуміти незрозуміле", звернувшись до тексту Р.Баха.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ.
Перегляньте уривок фільму:
Розглянемо композицію твору. Яка будова твору? (3 частини і епіграф)
композиція твору, яка складається з трьох частин, відображає три ступені духовного вдосконалення Джонатана Лівінгстона: -усвідомлення істини, ідеї свободи; -досягнення досконалості; - прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили її в життя.
Чи є в тексті повчання і в яких рядках воно виражене? (наявність моралі) філософський зміст дуже глибокий і має бути розгаданий читачем, і кожен читач може зрозуміти його по-своєму і винести для себе певні уроки: самовдосконалення, любові, доброти, пізнання тощо...
Повернемося до епіграфу та проблемного питання.
-То що ж хотів автор нам сказати в епіграфі до тексту?
-Щоб ви відповіли на запитання Л.Костенко «Нащо крилатим грунт під ногами?..
Висновок. Оповідання «Чайка Джонатан Лівінгстон» принесла своєму авторові світову популярність і любов читачів різних країн. Він став символом безмежних можливостей того, хто вміє мріяти, вірить у досконалість і любить життя. І хоч людина не має крил, як чайка, але почуття крилатості - постійного самовдосконалення, прагнення до високої мети – це і є справжній сенс життя. Це стверджує і відома українська поетеса Ліна Костенко у вірші «Крила» (відеозапис. Читає Б.Ступка)
Немає коментарів:
Дописати коментар